Юрій Мицик

Сайт українського історика Юрія Мицика
Київ, 2008
|

Малознана люстрація Корсунського староства першої половини ХVІІ ст.

Коли дослідник береться за написання історії перших козацьких полків, які склали ядро Гетьманщини, брак джерел дається взнаки дається буквально на кожному кроці. Корсунщина не є тут виключенням, хоча збереглися, були видані й проаналізовані зокрема її люстрації 1616 і 1622 рр. (1) Нагадаємо, що люстрації – це періодичні урядові акції Речі Посполитої, що проводились за ухвалою сейму спеціальними комісіями з метою обрахування прибутковості та подальшого оподаткування королівщин (державних маєтностей)(2). Але була ще одна люстрація, складена між 1629-1633 рр., яка зберігається у двох копіях, зокрема у фамільному архіві князів Сангушків (3). У ній згадується як власниця Корсунського староства Софія Данилович. Вона померла у 1634 р., а успадкувала староство по смерті свого чоловіка (Яна Даниловича) у 1628 р. Отже дана люстрація могла бути складена не раніше 1628 р. і не пізніше 1634 р. Додамо, що Софія Данилович була дочкою великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського і бабусею короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського.

Дане джерело фіксує певні зміни у становищі Корсунського староства і власне Корсуня за приблизно 10-річний період з моменту люстрації 1622 р. Так, до нього є вже приписаним містечко Звенигородка і села Шендерівка та Сидорівка; почали надходити прибутки від Чигирина, Лисянки та Данилівки (Медведівки), внаслідок чого загальний річний прибуток староства виріс майже на третину. Це однак не сприяло піднесенню обороноздатності староства, артилерія якого перебувала у жалюгідному стані. Водночас посилилася роль козацтва у старостві, люстрація вказує навіть імена деяких козаків – власників млинів. Один з них (Білошапка) ймовірно є той самий Матвій біло шапка, який значиться у Реєстрі Війська Запорізького 1649 р. разом із синами Андрієм та Кирилом Білошапченками.(4)

Люстрація 1629-1632 рр. є дуже стислою, але і у такому вигляді вона проливає світло на розвиток Корсуня й Корсунщини напередодні Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр. Вона була лише раз видана у 1877 р. і то з певними помилками (5). Виходячи з того, що навіть публікація даного джерела є малодоступною, ми вирішили перевидати її.

Примітки:

1) Мицик Ю.А.,Степенькін С.Ю. Корсунщина козацька. – Корсунь-Шевченківський, 1997. – С.23.

2) Люстрації королівщин українських земель ХVІ – ХVІІ ст.-К., 1999. – С.5.

3) Держархів у Кракові. – Ф. «Архів Сангушків». – № 92.-С.139-151.

4) Реєстр Війська Запорозького 1649 року. –К., 1995. – С. 133

5) Zródła dziejowe.- Warszawa, 1877. –T. V. – С. 185.

* * *

«Корсунське староство,

Яке тримає по життєвим правом від його к. мості ясновельможна її мость пані Софія з Жовкви Даниловичова, руська воєводина.

Місто Корсунь.

У цьому місті ні замку, ні двору к. його мості немає, лише городище над рікою Россю над самим містом, з якого можна судити, що тут був замок, але тепер тут пусто, а підстарости звикли мешкати в домах. Це місто лежить одним боком над рікою Россю, а другим – над річкою Корсункою. Жодної артилерії це місто не має.

Люстрація 1622 р. описує артилерію в Корсуні, тобто бронзову гармату, 16 гаківниць, півтори бочки пороху, але всього цього ми не застали. Однак доручаємо її мості пані старостині, щоб вона питала про цю артилерію і її, як власність потрібну Речі Посполитій, повернула цьому місту, бо артилерія Речі Посполитої не може пропасти. Осада цього міста – 2600 будинків. Між ними міщанських будинків під замковим судом є 120, котрі чинш різно платять, якого на рік може бути 80 зл. Жидівських будинків 9, котрі теж різно дають чинш, що його може бути 30 зл.

Млини

Під містом є 6 млинів, з яких три підлягають замковому суду. Один з них тримає Білошапка; цей млин має три мучних кола, а четверте ступне. Другий млин тримає Федір Мельниченко, у ньому два мучних кола, а третє ступне. Третій млин тримає наполовину з міщанином Степаном Ставським корсунський підстароста пан Павловський. У ньому три мучних кола, а четверте ступне. З цих млинів для годування свиней з кожного мучного кола ungaricum unum, припадає з 8 мучних кіл по 4 злотих, всього – 32 злотих. У цих млинах мельники сидять на третій мірі, а дві міри беруть до замку.

Три млини тримають козаки, з двох дають чинш, а з третього – ні. Є й інші млинки по річках, котрих є 3. З них приходить в якості чиншу по червоному золотому від мучного кола, всього – 12 [зл.]

З цих усіх млинів дві міри учинять 500 [зл.]

Оренда

Дали нам звіт, що тут, у Корсуні, немає жодної оренди, тільки фактор, котрий скуповує горілку і розпродає, а прибуток з цього віддає до замку. Цієї горілки на рік вишинковують 24000 кварт; якщо рахувати від кожної кварти прибутку по 3 гроші, це складе всього 2400 [зл.].

Поташні буди

Є поташна буда, котру корсунський підстароста пан Павловський тримає для Корсуня. Вона стоїть над річкою Журавкою (*), з неї провенту (прибутку – Ю. М.) на рік de duct. expen. 750 зл.

Сума провенту з міста Корсуня з будами складає річно 3804 зл. Якщо вирахувати звідси 300 зл. на утримання підстарости, а на артилерію 200 зл., то залишиться сума у 3304 зл.

Містечко Данилівка або Медведівка

Місто Данилів або Медведівка лежить над річкою Медведівкою. Воно оточене частоколом, при цьому містечку є малий замок, оточений довкола палями. Є у ньому будівля для підстарости, сіни, біла кімната і пекарня, стайня й погреб.

Є у цьому містечку осади 400 домів, між якими 40 міських домів під замковою юрисдикцією. Чиншу жодного не дають, за винятком того, що до табору відправляють по 5 коней. При цьому містечку на ріці Медведівці є млинки, у котрих є три мучних і ступних кіл, але в суху пору вони не мелють. Провенту з них припадає на 200 зл.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною складає на рік 400 зл.

Сума провенту цього містечка складає на рік 600 зл. Якщо вирахувати видатки у 60 зл. на намісника і 60 зл. на артилерію, то залишиться сума у 440 зл.

Містечко Стеблів

належить до цього ж Корсунського староства і ділиться на дві частини. Одну частину обійшла з боків річка Рось і ця частина звідусіль оточена дубовим частоколом. А з того боку, де річка не обійшла, воно укріплене глибоким ровом та дубовим «часником». Друга частина міста стоїть на високій скелі, котру Рось обходить з усіх боків. Ця частина міста також оточена дубовим частоколом. При цій другій частині міста є невеликий замок на скелі, який оточено дубовим частоколом. При ньому дві башти: одна від самого міста на рікою, а друга, яку збудував підстароста, в тилу, звернена до поля, дуже висока. У цьому замку є будівля для підстарости: сіни, дві хати з кімнатами і пекарнею, погребом, двома великими повітками (?) і стайнею; ці всі будівлі добре прикриті.

Артилерія

Тут немає замкової артилерії, тільки 4 міські гаківниці, які тримають на замку; пороху 15 фунтів, свинцю немає ніякого.

Осада міста

У цих обох містах нараховується 600 будинків, серед яких до замкового суду належить 24, які різно платять чинш. Річна сума чиншу разом із сіном складає 20 зл.

Млини

При місті на річці Рось є 4 млина, у кожному з яких по 2 мучних кола, а по одному ступному. Окремо стоїть млинок на річці Боровиці, у котрому одне мучне коло, а друге ступне. Зокрема неподалік міста є млинок на ріці Сакавиці, у котрому одне коло мучне, а друге ступне.

У всіх цих млинах мельники платять як чинш з кожного мучного кола по червоному золотому, з чого виходить їх 8 по 5 зл., всього – 32 зл.

Мельники сидять на третій мірці, а дві припадають на замок. З цих двох мірок провент разом з орендою виходить.

Хутори або села, які належать до Стеблева

Село Сидорівка

У цьому селі подим’я є 150, між якими тяглих – 17, котрі чинш різно платять, на рік виходить із сіном 8 зл. Є при цьому селі млинок на ріці Хоробрій з двома мучними колами, а одним ступним. Мельник сидить на третій мірці, а дві мірки належать замку разом із стеблівською орендою. Мельник платить як чинш від мучного кола по червоному золотому, що складає 8 зл.

До цього села іменем його мості пана Казановського, богуславського старости, мені було сказано, що воно разом з містечком Лисянкою належить до Богуславського староства. Однак ми це сільце, як Лисянку у власності Корсунського староства залишили, так і це сільце подаємо при Корсунському старостві.

Село Шендерівка (Sandorowka)

У цьому сільці 200 подим’я, між якими 200 тяглих, котрі різно платять чинш, на рік складає разом з сіном 15 зл. При цьому селі є млинок на річці Боровиці з одним мучним колом, а другим ступним. Мельник має третю мірку, а дві віддає до замку, з котрих провент з орендою стеблівською рахується. Мельник платить як чинш від мучного кола по червоному золотому, що складає 4 зл.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами та митом, як у Стеблеві, так і у вищезгаданих селах, складає 400 зл.

Поташні буди

При стеблівській оренді пан Прець (Проць – ?-Ю.М.) тримає буду, у котрій робить поташ на Ольховцю під Звенигородкою, з котрої провент dednet expesis виходить на 750 зл.

Сума прибутків зі Стеблева з хуторами та будами складає на рік 1237 зл. Вирахувавши видатки на намісника, а це 100 зл., артилерію ще 100 зл., залишається всього 1037 зл.

Містечко Звенигородка

Це містечко засіло на самому Татарському шляху і висунулося у полі дуже далеко, далі усіх. Є у ньому 540 домів. Міщани не платять податків , маючи вольності, котрі їм дали на 4 роки служби.

За це містечко, за грунти якого староства запекло змагаються, озивалися їх мості панове старости богуславський та брацлавський. Ми його застали у власності Корсунського староства і при цьому оренду з нього в провент залучаємо.

Млини

Млинів два, з котрих провент при оренді йде.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами та митом складає на рік 500 зл. Вирахувавши з цього видатки на намісника 60 зл. та на артилерію 100 зл., залишається прибутку 340 зл.

Містечко Крилів

Це містечко належить до Корсуня, воно стоїть над рікою Тясмин, оточене дубовими палями і окопане ровом. У ньому осади та будинків 560, між якими міщан до замкового суду є 40, а решта козаки. Мають вольності від всіляких податків і повинностей на чотири роки.

Млини

Млин під містом з двома мучними колами, а третім ступним, котрого проверти рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млином, перевозом та митом складає на рік 600 зл. Сума провенту цього містечка складає на рік 600 зл. Вирахувавши звідси видатки на підстаросту, бо це місто є першим від Дикого поля, 100 зл., на артилерію 100 зл., залишається всього 400 зл.

Містечко Чигирин

Це містечко лежить над рікою Тясмином. Замок стоїть на високій скелі, до нього брама у вежі дерев’яна, інших високих башт коло замку три, паркан поставлено з дубового дерева. У замку є будівлі для підстарости: великий дім, у котрому дві білих кімнати нагорі, а дві – внизу; стайня, комори, є й інших чимало замчистих (?) комор.

Ці замкові будівлі добре описала люстрація у 1622 р., але у цей час через їхнє невживання спустіли й погнили.

Замкова артилерія

Бронзових гармат 3, гаківниць 6, пороху дуже мало, також і куль.

Місто

Лежить над рікою Тясмином під замком, оточене валом, ровом і дубовими палями, має дві в’їздних брами. У місті 600 домів, між якими під замковим судом 70, котрі чинш різно платять, виходить його на рік разом із сіном на 35 зл.

Млини

Млин є над містом з трьома колами мучними, а четвертим ступним, котрий рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млином і митом складає на рік 1200 зл.

Сума провенту з цього міста складає на рік 1235 зл. Якщо вирахувати з цього 100 зл. видатків на підстаросту, бо це місто перше від татарського кордону, а 135 зл. на артилерію, то залишається сума у 1000 зл.

Містечко Лисянка

У цьому містечку осади 600 домів. Міщани не віддають жодних повинностей, маючи вольность, яка їм дана на чотири роки. До кого б це містечко належало, існують розходження між її мостю панею руською воєводиною, корсунською старостиною,та його мостю паном богуславським старостою, з котрих кожен це містечко тягне до свого староства, як про це є litispendentia у задворному суді його к. мості. За цю Лисянку озивався й третій претендент – його мость пан руський воєвода, білоцерківський староста, твердячи, що вона поставлена на землі Білоцерківського староства. Ми це містечко у власності її мость пані руської воєводини до Корсунського староства, тоді провент з нього при Корсунському старостві кладемо.

Млини

При містечку є три млини, з котрих провент рахується разом з орендою.

Оренда

Горілчана оренда з капщизною, млинами і митом складає на рік 500 зл. Сума провенту цього містечка складає на рік 500 зл. Якщо вирахувати з цього 60 зл. на намісника, а 100 зл. на артилерію, бо це містечко засіло на самому Татарському шляху, то залишається сума у 340 зл.

Delata (донесення – Ю.М.)

Люстрація 1616 р. залишила ex summa capitali proventum цього староства на різні видатки цього староства річно 2350 зл. Про ці видатки, крім провізії підстаростів, ми не могли допитатися. Витративши тоді з цієї суми 2350 на підстаростів провізію по замочках кожного року iuxta medernam ordinationem 720 зл. залишиться на 1630 рік, що від 1616, коли робилася перша люстрація, котра залишила таку велику суму, аж до другої люстрації 1622 р. за шість років вийшла сума у 9780 зл. За цю суму згідно з контрибуцією (…)*, щорічно артилерії готуючи, котрої ми ніде готової не знайшли. Для цього для прорахування щодо цих expens succres і небіжчика славної пам’яті пана Даниловича, руського воєводи, і modernat tenutrice її мость панею руською воєводиною до скарбу його к. мості і Речі Посполитої відсилаємо.

Загальна сума провенту цього староства складає на рік 6861 зл., з чого кварта виходить у 1277 зл.»

о. Юрій Мицик, д.і.н., проф. (Київ)